У жовтні Академія української преси за підтримки Медійної програми в Україні, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews, оголошують Конкурс медіатворчості для шкільних колективів «Моя школа — медіаграмотна». Ми з гуртком ЮНКОР вирішіли позмагатися, в короткий строк написали сценарій, відзняли відео та відправили. З 62 заявок, які були надіслані на конкурс медіатворчості для шкільних колективів «Моя школа – медіаграмотна», обрано переможцями 14 робіт, на жаль ми не війшли, але головне не перемога...
Конкурс відбувається у рамках реалізації проєкту «Абетка вакцинації чи освітнє щеплення від дезінформації від А до Я: методичний комплекс»
Медіаграмотність — сукупність знань, навичок та умінь, що дозволяють людям аналізувати, критично оцінювати і створювати різноманітні повідомлення для різних типів медіа. Окрім того, медіаграмотність передбачає вміння розуміти й аналізувати, як медіа функціонують у суспільстві та який вплив вони мають.
Бути медіаграмотним означає бути спроможним знайти те, що ми шукаємо, вибрати те, що нам потрібно, й визначити, наскільки надійною є ця інформація. Бути медіаграмотним означає бути здатним оптимально використовувати відповідну інформацію, зберігаючи її розумно, й ділитися нею з іншими.
Місія сучасної бібліотеки – допомагати читачам вчитися компетентно споживати будь-які повідомлення в мас-медіа та вміти створювати свій власний медіа-продукт.
Формування медіаграмотності школярів нерозривно пов’язане з розвитком
критичного мислення, завдяки чому вихованець набуває навичок перемагати
сумніви, аналізувати інформацію, протистояти впливам, маніпуляціям.
"Інфомедійна
грамотність" – невід’ємна складова навчального процесу закладу освіти»
пронизаний однією ціллю та місією. Місія пов’язана з прагненням якомога
ефективніше впроваджувати життєво необхідну компетенцію критичного мислення,
дати українським громадянам своєрідний компас для безпечної мандрівки у
бурхливому інформаційному просторі.
Медіаграмотність — сукупність знань, навичок та умінь, що дозволяють людям
аналізувати, критично оцінювати і створювати різноманітні повідомлення для
різних типів медіа. Окрім того, медіаграмотність передбачає вміння розуміти й
аналізувати, як медіа функціонують у суспільстві та який вплив вони мають.
Бути
медіаграмотним означає бути спроможним знайти те, що ми шукаємо, вибрати те, що
нам потрібно, й визначити, наскільки надійною є ця інформація. Бути
медіаграмотним означає бути здатним оптимально використовувати відповідну
інформацію, зберігаючи її розумно, й ділитися нею з іншими.
Місія моя, як
керівника гуртака журналістики «ЮНКОР» – допомагати учням навчитися компетентно
споживати будь-які повідомлення в мас-медіа та вміти створювати свій власний
медіа-продукт.
Особливу роль відіграє на
заняттях гуртка робота з аналізу медіаповідомлень, завдяки чому школярі вчаться
визначати та аналізувати жанри інформаційних повідомлень, розуміти поняття
«цензура і самоцензура». Вправи з аналізу медіаповідомлень можна
розробляти на матеріалах газет, працюючи із заголовками, змістом статей,
інтернет-видань, реклами (соціальної, політичної, комерційної тощо).
Досліджуючи тексти, гуртківці набувають навичок визначення наявності токсичного
контенту, ідентифікації проявів пропаганди, розпізнавання її впливу на емоції
людини за допомогою лексики, ефектів зображення та виробляють алгоритм протидії
стереотипам, також вони опановують прийоми роботи дослідника.
Пошуки шляхів формування
медіаграмотності вихованців на заняттях гуртка ґрунтуються на педагогічних
техніках розвитку критичного мислення, як, наприклад, освітні кластери,
воркшопи, яким властиві висока ефективність, партнерство та емоційність. Такі
форми допомагають розвинути практичні уміння та навички ефективного
спілкування, роботи з різними джерелами інформації та їх аналізу.
Особливу роль відіграє на
заняттях гуртка робота з аналізу медіаповідомлень, завдяки чому школярі вчаться
визначати та аналізувати жанри інформаційних повідомлень, розуміти поняття
«цензура і самоцензура».
"Інфодемія" - це поява
надмірної кількості інформації про проблему, що ускладнює пошук її вирішення. Це
сприяє поширенню чуток, неточних даних і фейковий новин під час надзвичайної
ситуації в області охорони здоров'я на світовому рівні.
В Україні працюють організації,
які просувають ініціативи, що розвінчують маніпуляції та підвищують рівень
медійної та цифрової грамотності серед населення. Дезінформація та пандемія –
це прояви нової реальності, з якими доведеться співіснувати суспільству,
намагаючись зменшувати їхні негативні впливи на якість життя та суспільні
відносини.
Ми наполеглево закликаємо всі
інші зацікавлені сторони, включаючи платформи засобів масової інформації та
соціальних мереж, за допомогою яких тиражуються неправдиві чутки і
дезінформація, дослідників і технічних фахівців, здатних виробляти і
впроваджувати ефективні стратегії та інструменти боротьби з інфодеміей, лідерів
і авторитетних діячів громадянського суспільства, здійснювати співробітництво з
системою ООН, державами-членами і один одним і продовжувати нарощувати зусилля
по поширенню достовірної інформації і попередження циркуляції неправдивих
відомостей і дезінформації.
Коментарі
Дописати коментар